Інженерний тиждень 2025
Блог вчителя математики ОЗ "Малнівського ЗЗСО І-ІІІ ст." Жук Жанни Романівни
субота, 12 квітня 2025 р.
З 7.04 ПО 11.04 2025 В ОЗ»МАЛНІВСЬКИЙ ЗЗСО І-ІІІСТ.» (ДИРЕКТОР І.М.ЧЕРКАВСЬКИЙ ) ПРОХОДИВ «ІНЖЕНЕРНИЙ ТИЖДЕНЬ 2025». ІНЖЕНЕРНИЙ ТИЖДЕНЬ — ПРОЄКТ ДЛЯ УЧНІВ МОЛОДШИХ, СЕРЕДНІХ ТА СТАРШИХ КЛАСІВ, ПОКЛИКАНИЙ ЗАЦІКАВИТИ НАУКОЮ І ДАТИ ЇМ ПОШТОВХ ДО РОЗВИТКУ ВЛАСНОГО ІНЖЕНЕРНОГО ПОТЕНЦІАЛУ. УЧНІ 7 КЛАСІВ ЗАКЛАДУ, ПІД КЕРІВНИЦТВОМ ВЧИТЕЛЯ МАТЕМАТИКИ ЖУК ЖАННИ РОМАНІВНИ, ПРОЯВИЛИ СВОЮ МАЙСТЕРНІСТЬ У СКЛАДАННІ ФІГУРОК ОРИГАМІ «ДОМІНО», З КВАДРАТИКІВ. ОРИГАМІ РОЗВИВАЄ У ДІТЕЙ УВАЖНІСТЬ, АКУРАТНІСТЬ Й ЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ, А ТАКОЖ Є ЧУДОВИМ ДОЗВІЛЛЯМ. ДЯКУЄМО ВСІМ УЧАСНИКАМ ЗА АКТИВНІСТЬ !
понеділок, 24 лютого 2025 р.
![]() |
ЛЮБОВ ДО МАТЕМАТИКИ
Усім відомо, що 14 лютого майже весь
світ святкує День святого Валентина. Це свято, яке стосується кожного, адже
нема такої людини, яка б не любила. Хтось любить солодке, хтось любить мультфільми, хтось любить спати,
хтось «закоханий» в морозиво. Любити – це прекрасне почуття, без якого, життя
не було б таким яскравим. І сьогодні, у 7-А та 7-Б класах « ОЗ Малнівський ЗЗСО І-ІІІст»
(директор І.Черкавський), були проведені уроки , де учні показували свою любов
до математики(вчитель математики Жук Ж.Р.). Тема уроків «Формули скороченого
множення».
У Валентинів день стало доброю традицією дарувати один одному валентинки
та листівки, які символізують симпатію або освідчення в коханні. На уроках
учні грали математичну гру «Половинки». Кожне сердечко
було розрізане на половинки. Учні
повинні були знайти та утворити пару(на
одній половинці вираз, а на іншій відповідь до нього). Гра захопила дітей, адже
як говорив німецький математик Ф.
Хаусдорф –« Є в математиці щось таке, що викликає людське захоплення». Друга частину уроку була присвячена
знаходженню значень виразів, спрощуванню виразів, розв′язуванні рівнянь, де за відповідями учні
шукали свої сердечка і їх розмальовували. На уроці панувала атмосфера позитивного клімату, взаємоповаги.
пʼятниця, 31 січня 2025 р.
ТИЖДЕНЬ МАТЕМАТИКИ
Кожен учитель прагне зацікавити учнів своїм предметом «Необхідно зацікавити розум дитини» –писав видатний український математик М. В. Остроградський, тоді вона починає працювати активно і творчо». Робота вчителя не може бути обмеженою
лише уроком. Важливе значення для формування стійкого інтересу школярів до
математики має робота в позаурочний час – це робота з розвитку здібностей,
інтересів і нахилів учнів, здатності адаптуватися до нових умов, навичок
самостійно і творчо працювати з навчальною і додатковою літературою, з
Інтернет-ресурсом. Математика також дає учням змістовне, цікаве, корисне
дозвілля.
Тому
тиждень , який минув у ОЗ «Малнівський ЗЗСО І-ІІІст» (директор
І.М.Черкавський) був тижнем математики. Він проходив під девізом «Не махай на
все рукою, не лінуйся, а учись, Бо чого
навчишся в школі, знадобиться ще колись!».
Почався тиждень з «Математичних зимових
забав» у 6класі (вч.
математики Жук Жанна
Романівна).Учні змагалися у 3-ьох командах. Гра зацікавила дітей. У ній цінні дії кожного
гравця, у якій не так важливі фізичні якості, як необхідна кмітливість, уміння
швидко приймати рішення та діяти в команді. Діти розмальовували сніжинки, ліпили їх,
відгадували прислів′я, загадки та наближали весну.
Ще одна гра, яка зацікавила учнів 7-А
класу - це математичний квест «Геометрія у вишивці». У вишивці яскраво і повно
розкривається душа народу, споконвічне прагнення до прекрасного. Завдання квесту змусили дітей думати, знаходити вихід із
складної ситуації, що сприяло розвитку їх логічного мислення, кмітливості, діти
вчилися співпрацювати й продуктивно
спілкуватися зі своїми однолітками. В кінці квесту діти одержали сертифікати за
участь у ній.
Здобувачі освіти 8-Б класу розширили свої
знання з теореми Піфагора, знайомилися з цікавими фактами життя математика та
виготовляли вимпели Піфагора. Діти працювали із задоволенням.
Закінчився тиждень математики
виготовленням оригінальних математичних газет.
Дякуємо нашим Захисникам та Захисницям за
можливість навчатися, змагатись та посміхатися.
четвер, 16 січня 2025 р.
ФЕСТИВАЛЬ КОЛЯДОК
РІЗДВЯНИЙ ЯРМАРОК

КАЛЕНДАРНО-ТЕМАТИЧНЕ ПЛАНУВАННЯ З АЛГЕБРИ І ГЕОМЕТРІЇ 7КЛ(НУШ) ПО ГРУПАХ
Календарно-тематичне
планування
з алгебри
для учнів 7
класу
Відповідно до Модельної навчальної програми ля
закладів загальної середньої освіти( автор
Істер О.С.), «Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України»
Алгебра, 7
клас
(3 години на тиждень, І семестр – 48 год, ІІ семестр – 57 год)
№ уроку |
Дата проведення |
Теми
уроку |
Примітки |
УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ
ЗНАНЬ ЗА КУРС МАТМАТИКИ 5-6 класів (8
год ) |
|||
1. |
|
Натуральні числа.
Арифметичні дії з натуральними числами . Подільність натуральних чисел(ГР2) |
|
2. |
|
Десятковий дріб. Арифметичні дії з десятковими дробами(ГР1) |
|
3. |
|
Звичайні дроби. Арифметичні дії зі
звичайними дробами(ГР2) |
|
4. |
|
Арифметичні дії зі
звичайними дробами. Відсотки(ГР1) |
|
5. |
|
Відношення і пропорції(ГР3) |
|
6. |
|
Відношення і пропорції .Раціональні числа та дії з ними. (ГР2) |
|
7. |
|
Раціональні числа
та дії з ними. (ГР2) |
|
8. |
|
Раціональні числа
та дії з ними. Самостійна робота № 1(ГР1-3) |
|
Тема
1. ЛІНІЙНІ РІВНЯННЯ З ОДНІЄЮ ЗМІННОЮ (10 год ) |
|||
Розпізнає лінійне рівняння з однією змінною серед даних
рівнянь; Наводить приклади: рівносильних рівнянь; лінійних рівнянь з однією
змінною; лінійних рівнянь з однією змінною, які мають один корінь, безліч
коренів, не мають коренів; Формулює: означення рівняння, кореня (розв’язку)
рівняння, рівносильних рівнянь, лінійного рівняння з однією змінною; основні
властивості рівняння; Пояснює: що означає розв’язати рівняння; що таке
рівносильні рівняння; за допомогою яких перетворень даного рівняння можна
отримати рівняння, рівносильне даному; Характеризує: випадки, коли лінійне рівняння з однією змінною
має один розв’язок; має безліч розв’язків; Усвідомлює, що лінійні рівняння з однією змінною та
рівняння, які зводяться до лінійних, можуть слугувати математичними моделями
реальних життєвих ситуацій; Складає рівняння за умовою текстової задачі; Розв’язує: лінійні рівняння з однією змінною і рівняння,
що зводяться до них; текстові задачі за допомогою лінійних рівнянь з однією
змінною; Створює математичну модель задачі у вигляді рівняння; Розв’язує сюжетні задачі з
реальними даними щодо: безпеки
руху; розрахунку сімейного бюджету, можливості здійснення масштабних покупок;
безпеки і охорони здоров’я; практичних аспектів фінансових питань. |
|||
9. |
|
Загальні відомості
про рівняння. (ГР2) |
|
10. |
|
Загальні відомості
про рівняння. Лінійне рівняння з однією змінною. (ГР1) |
|
11. |
|
Лінійне рівняння з
однією змінною. (ГР3) |
|
12. |
|
Лінійне рівняння з
однією змінною. (ГР2) |
|
13. |
|
Розв’язування задач
за допомогою лінійних рівнянь. Рівняння як математична модель задачі(ГР1) |
|
14. |
|
Розв’язування задач
за допомогою лінійних рівнянь. Рівняння як математична модель задачі(ГР2) |
|
15. |
|
Розв’язування задач
за допомогою лінійних рівнянь. Рівняння як математична модель задачі(ГР3) |
|
16. |
|
Розв’язування задач
за допомогою лінійних рівнянь. Рівняння як математична модель задачі. Самостійна робота № 2. (ГР2) |
|
17. |
|
Систематизація
знань та підготовка до тематичного оцінювання(ГР1-3) |
|
18. |
|
Тематична (діагностична) робота № 1(ГР1-3) |
|
Тема
2. ЦІЛІ ВИРАЗИ( 53 год ) |
|||
Розуміє, що таке числовий вираз, вираз зі змінними; Розрізняє: числові вирази та вирази зі змінними; одночлени
серед інших алгебраїчних виразів, одночлени стандартного вигляду серед інших
одночленів, подібні одночлени; многочлени серед інших алгебраїчних виразів,
многочлени стандартного вигляду серед інших многочленів, подібні члени
многочлена; многочлени, для перетворення яких можна застосовувати формули,
які вказано в змісті; Читає числові вирази та вирази зі змінними,
використовуючи математичну термінологію; Записує
числові вирази та вирази зі змінними, подані в текстовій формі, з використанням
математичної символіки; Наводить приклади: числових виразів; виразів зі змінними;
одночленів та одночленів стандартного вигляду; многочленів та многочленів
стандартного вигляду; Пояснює: як знайти числове значення виразу зі змінними при
заданих значеннях змінних; що таке тотожні вирази, тотожність, тотожне
перетворення виразу, одночлен стандартного вигляду, коефіцієнт;
многочлен стандартного вигляду; Розуміє: сутність дії піднесення до степеня з натуральним показником; задачі розкладання
многочлена на множники; правила додавання, віднімання і множення многочленів;
доведення властивостей степеня з натуральним показником; Формулює: означення одночлена, степеня з натуральним показником; многочлена,
подібних членів многочлена, степеня многочлена; властивості степеня з
натуральним показником; правила множення одночлена і многочлена, множення
двох многочленів; Записує та
обґрунтовує: властивості степеня з натуральним
показником; формули скороченого множення; Розв’язує
вправи, що передбачають: обчислення значення
числового виразу та виразу зі змінними із заданим значенням змінних;
тотожніперетворення виразів та доведення тотожностей; застосування
властивостей степеня з натуральним показником для спрощення виразів та
обчислення їхніх значень; зведення одночлена до стандартного вигляду;
визначення коефіцієнта і степеня одночлена; множення одночленів та піднесення
одночлена до степеня; зведення подібних членів многочлена; визначення степеня
многочлена; перетворення добутку одночлена і многочлена, суми, різниці,
добутку двох многочленів у многочлен; розкладання многочлена на множники
способом винесення спільного множника за дужки, способом групування, за
формулами скороченого множення та із застосуванням кількох способів;
використання зазначених перетворень для спрощення виразів, доведення
тотожностей, обчислення значень виразів, розв’язування рівнянь, задач на
подільність цілих чисел тощо. |
|||
19. |
|
Вирази зі змінними.
Цілі раціональні вирази. Числове значення виразу(ГР2) |
|
20. |
|
Вирази зі змінними.
Цілі раціональні вирази. Числове значення виразу. Тотожні вирази. Тотожності.
(ГР1) |
|
21. |
|
Тотожні
перетворення виразів. Доведення тотожностей(ГР1) |
|
22. |
|
Тотожні
перетворення виразів. Доведення тотожностей(ГР3) |
|
23. |
|
Степінь з
натуральним показником (ГР2) |
|
24. |
|
Степінь з
натуральним показником(ГР2) |
|
25. |
|
Властивості степеня
з натуральним показником. (ГР1) |
|
26. |
|
Властивості степеня
з натуральним показником. (ГР3) |
|
27. |
|
Властивості степеня
з натуральним показником. Самостійна робота № 3(ГР2) |
|
28. |
|
Одночлен.
Стандартний вигляд одночлена (ГР1) |
|
29. |
|
Одночлен.
Стандартний вигляд одночлена (ГР2) |
|
30. |
|
Множення
одночленів. Піднесення одночленів до степеня(ГР1) |
|
31. |
|
Множення
одночленів. Піднесення одночленів до степеня(ГР2) |
|
32. |
|
Множення
одночленів. Піднесення одночленів до степеня. Самостійна робота № 4(ГР3) |
|
33. |
|
Систематизація
знань (ГР1-3) |
|
34. |
|
Тематична (діагностична) робота № 2(ГР1-3) |
|
35. |
|
Многочлен. Подібні
члени многочлена та їх зведення. Степінь многочлена(ГР1) |
|
36. |
|
Многочлен. Подібні
члени многочлена та їх зведення. Степінь многочлена(ГР2) |
|
37. |
|
Додавання і
віднімання многочленів(ГР2) |
|
38. |
|
Додавання і
віднімання многочленів(ГР3) |
|
39. |
|
Додавання і
віднімання многочленів. Множення одночлена на многочлен(ГР1) |
|
40. |
|
Множення одночлена
на многочлен(ГР1) |
|
41. |
|
Множення одночлена
на многочлен(ГР2) |
|
42. |
|
Самостійна робота № 5. Розкладання многочленів на множники способом
винесення спільного множника за дужки(ГР3) |
|
43. |
|
Розкладання
многочленів на множники способом винесення спільного множника за дужки(ГР1) |
|
44. |
|
Розкладання
многочленів на множники способом винесення спільного множника за дужки(ГР2) |
|
45. |
|
Множення многочлена
на многочлен(ГР2) |
|
46. |
|
Множення многочлена
на многочлен(ГР1) |
|
47. |
|
Множення многочлена
на многочлен(ГР3) |
|
48. |
|
Розкладання
многочленів на множники способом групування(ГР2) |
|
49. |
|
Розкладання
многочленів на множники способом
групування. Самостійна робота № 6(ГР2) |
|
50. |
|
Розв’язування задач(ГР1) |
|
51. |
|
Розв’язування задач(ГР1) |
|
52. |
|
Розв’язування задач(ГР3) |
|
53. |
|
Систематизація
знань (ГР1-3) |
|
54. |
|
Тематична (діагностична) робота № 3(ГР1-3) |
|
55. |
|
Квадрат суми та
квадрат різниці(ГР2) |
|
56. |
|
Квадрат суми та
квадрат різниці(ГР1) |
|
57. |
|
Квадрат суми та
квадрат різниці(ГР3) |
|
58. |
|
Розкладання
многочленів на множники за допомогою формул квадрата суми та квадрата різниці(ГР1) |
|
59. |
|
Розкладання
многочленів на множники за допомогою формул квадрата суми та квадрата різниці(ГР2) |
|
60. |
|
Множення різниці
двох виразів на їх суму(ГР2) |
|
61. |
|
Множення різниці
двох виразів на їх суму(ГР3) |
|
62. |
|
Множення різниці
двох виразів на їх суму . Самостійна робота № 7(ГР2) |
|
63. |
|
Розкладання на
множники різниці квадратів двох виразів(ГР1) |
|
64. |
|
Розкладання на множники
різниці квадратів двох виразів(ГР3) |
|
65. |
|
Сума і різниця
кубів(ГР2) |
|
66. |
|
Сума і різниця
кубів (ГР1) |
|
67. |
|
Застосування
кількох способів розкладання многочленів на множники(ГР1) |
|
68. |
|
Застосування
кількох способів розкладання многочленів на множники(ГР3) |
|
69. |
|
Застосування
кількох способів розкладання многочленів на множники . Самостійна робота № 8(ГР2) |
|
70. |
|
Систематизація
знань (ГР1-3) |
|
71. |
|
Тематична (діагностична) робота № 4(ГР1-3) |
|
Тема 3. ФУНКЦІЇ ( 10 год ) |
|||
Наводить приклади:
функціональних залежностей; лінійних функцій; Розуміє: які залежності між величинами є функціональними; сутність поняття
функції; що пряма пропорційність є окремим видом лінійної функції; Пояснює, що
таке: аргумент; функція; область визначення функції;
область значень функції; графік функції; Формулює означення понять: функція; графік функції; лінійна функція; пряма
пропорційність; Розпізнає лінійну функцію та пряму пропорційність серед інших функцій; Усвідомлює, що лінійні функції можуть слугувати математичними моделями реальних
життєвих ситуацій; Називає та
ілюструє на прикладах способи задання функції; Описує побудову графіка функції, зокрема, лінійної та її окремого виду –
прямої пропорційності; Розв’язує
вправи, що передбачають: знаходження області
визначення функції; знаходження значення функції за даним значенням
аргументу; побудову графіка лінійної функції; знаходження за графіком функції
значення функції за даним значенням аргументу і навпаки; визначення окремих характеристик
функції за її графіком (нулі, додатні значення, від’ємні значення); Використовує лінійну функцію та її графік для моделювання реальних процесів |
|||
72. |
|
Означення функції.
Область визначення та область значень функції. Способи задання функції.
Функціональна залежність між величинами як математична модель реальних явищ (ГР1) |
|
73. |
|
Означення функції.
Область визначення та область значень функції. Способи задання функції.
Функціональна залежність між величинами як математична модель реальних явищ(ГР2) |
|
74. |
|
Графік функції.
Графічний спосіб задання функції(ГР3) |
|
75. |
|
Графік функції.
Графічний спосіб задання функції(ГР2) |
|
76. |
|
Лінійна функція, її
графік та властивості(ГР2) |
|
77. |
|
Лінійна функція, її
графік та властивості(ГР1) |
|
78. |
|
Лінійна функція, її
графік та властивості(ГР3) |
|
79. |
|
Лінійна функція, її
графік та властивості Самостійна робота
№ 9(ГР2) |
|
80. |
|
Систематизація
знань (ГР1-3) |
|
81. |
|
Тематична (діагностична) робота № 5(ГР1-3) |
|
Тема 4. СИСТЕМИ ЛІНІЙНИХ РІВНЯНЬ З
ДВОМА ЗМІННИМИ ( 16 год ) |
|||
Розпізнає рівняння з двома змінними, лінійні рівняння з
двома змінними серед інших рівнянь; Наводить приклади: рівняння з двома змінними; лінійного рівняння з
двома змінними; системи двох лінійних рівнянь з двома змінними; Формулює означення: лінійного рівняння з двома змінними;
розв’язку рівняння з двома змінними; розв’язку системи двох лінійних рівнянь
з двома змінними; Пояснює: що означає розв’язати рівняння з двома
змінними, систему рівнянь з двома змінними; що таке графік рівняння з двома
змінними; Будує графіки лінійних рівнянь з двома змінними; Характеризує, використовуючи графічну інтерпретацію,
випадки, коли система двох лінійних рівнянь з двома змінними має один
розв’язок; має безліч розв’язків; не має розв’язків; Описує способи розв’язування системи двох лінійних рівнянь з двома
змінними; Розрізняє системи двох лінійних рівнянь з двома змінними, що мають один
розв’язок; безліч розв’язків; не мають розв’язків; Складає системи рівнянь за умовою текстової задачі; Усвідомлює, що системи лінійних рівнянь можуть слугувати математичними моделями
реальних життєвих ситуацій; Розв’язує: системи двох лінійних рівнянь з двома змінними вказаними у змісті
способами; задачі за допомогою систем двох лінійних рівнянь з двома змінними; Створює математичну модель задачі у вигляді системи рівнянь. |
|||
82. |
|
Лінійне рівняння з
двома змінними (ГР2) |
|
83. |
|
Лінійне рівняння з
двома змінними(ГР1) |
|
84. |
|
Графік лінійного
рівняння з двома змінними(ГР1) |
|
85. |
|
Графік лінійного
рівняння з двома змінними(ГР3) |
|
86. |
|
Системи двох
лінійних рівнянь з двома змінними та їх розв’язок. Графічний спосіб розв’язування
систем(ГР1) |
|
87. |
|
Системи двох
лінійних рівнянь з двома змінними та їх розв’язок. Графічний спосіб
розв’язування систем(ГР2) |
|
88. |
|
Самостійна робота № 10. Розв’язування систем лінійних рівнянь з двома
змінними способом підстановки. (ГР3) |
|
89. |
|
Розв’язування
систем лінійних рівнянь з двома змінними способом підстановки. (ГР2) |
|
90. |
|
Розв’язування
систем лінійних рівнянь з двома змінними способом підстановки. (ГР2) |
|
91. |
|
Розв’язування
систем лінійних рівнянь з двома змінними способом додавання(ГР1) |
|
92. |
|
Розв’язування
систем лінійних рівнянь з двома змінними способом додавання(ГР3) |
|
93. |
|
Розв’язування задач
за допомогою систем лінійних рівнянь з двома змінними(ГР1) |
|
94. |
|
Розв’язування задач
за допомогою систем лінійних рівнянь з двома змінними(ГР3) |
|
95. |
|
Розв’язування задач
за допомогою систем лінійних рівнянь з двома змінними. Самостійна робота № 11 (ГР2) |
|
96. |
|
Систематизація
знань (ГР1-3) |
|
97. |
|
Тематична (діагностична) робота № 6(ГР1-3) |
|
Тема 5. ПОВТОРЕННЯ І
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ (8 год ) |
|||
98. |
|
Лінійне рівняння з
однією змінною. (ГР2) |
|
99. |
|
Тотожні
перетворення виразів. Доведення тотожностей(ГР1) |
|
100.
|
|
Тотожні
перетворення виразів. Доведення тотожностей(ГР3) |
|
101.
|
|
Лінійна функція.
Побудова графіка лінійної функції(ГР1) |
|
102.
|
|
Розв’язування
систем лінійних рівнянь з двома змінними різними способами (графічним,
додавання, підстановки) (ГР2) |
|
103.
|
|
Розв’язування
систем лінійних рівнянь з двома змінними різними способами (графічним,
додавання, підстановки) (ГР2) |
|
104.
|
|
Підсумкова робота за 7 клас (ГР1-3) |
|
105.
|
|
Підсумковий урок(ГР1-3) |
|
Геометрія, 7
клас
(2 години на тиждень, І семестр – 32 год, ІІ семестр – 38 год)
№ уроку |
Дата проведення |
Тема
уроку |
Примітки |
Тема 1.
ЕЛЕМЕНТАРНІ ГЕОМЕТРИЧНІ ФІГУРИ ТА ЇХ ВЛАСТИВОСТІ (8 год) |
|||
Наводить приклади геометричних
фігур, указаних у змісті; Пояснює, що таке: точка, пряма, «належати», «лежати між», відрізок, промінь,
кут, довжина відрізка, градусна міра кута, рівні відрізки, рівні кути,
бісектриса кута, відстань між точками; Співвідносить реальні об’єкти навколишнього середовища з моделями геометричних
фігур; Формулює: властивості: розміщення точок на прямій; вимірювання й відкладання
відрізків і кутів; Класифікує кути (гострі, прямі, тупі, розгорнуті); Вимірює та
обчислює: довжину відрізка, градусну міру кута,
використовуючи властивості їх вимірювання; Зображує і
знаходить на малюнках геометричні фігури, указані в змісті Застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач. |
|||
|
|
Геометричні фігури.
Точка, пряма, промінь(ГР2) |
|
|
|
Геометричні фігури.
Точка, пряма, промінь(ГР2) |
|
|
|
Відрізок.
Вимірювання відрізків. Відстань між двома точками(ГР1) |
|
|
|
Відрізок.
Вимірювання відрізків. Відстань між двома точками(ГР3) |
|
|
|
Відрізок. Кут.
Вимірювання кутів. (ГР2) |
|
|
|
Кут. Вимірювання
кутів. Бісектриса кута(ГР1) |
|
|
|
Кут. Вимірювання
кутів. Бісектриса кута(ГР3) |
|
|
|
Розв’язування задач
і вправ. Самостійна робота № 1(ГР2) |
|
Тема 2. ВЗАЄМНЕ РОЗМІЩЕННЯ ПРЯМИХ НА ПЛОЩИНІ (18 год) |
|||
Наводить приклади геометричних
фігур, указаних у змісті; Співвідносить реальні об’єкти навколишнього середовища з моделями суміжних та
вертикальних кутів, паралельних та перпендикулярних прямих, відрізків,
променів; Пояснює: що таке аксіома, теорема, означення, ознака, наслідок, умова і
вимога теореми, пряме і обернене твердження, доведення теореми; суть доведення
від супротивного; Формулює: означення: суміжних і вертикальних кутів, паралельних і
перпендикулярних прямих, перпендикуляра, відстані від точки до прямої;
аксіому паралельності прямих; властивості: суміжних і вертикальних кутів;
паралельних і перпендикулярних прямих, кутів, утворених при перетині
паралельних прямих січною; ознаки паралельності прямих; Вимірює та
обчислює відстань від точки до прямої; Зображує та
знаходить на малюнках: паралельні й перпендикулярні
прямі; перпендикуляр; кути, утворені при перетині двох прямих січною; Обґрунтовує паралельність і перпендикулярність прямих; Розуміє доведення властивостей суміжних і вертикальних кутів; паралельних
прямих; перпендикулярних прямих; ознак паралельності прямих; Застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач. |
|||
|
|
Аксіоми, теореми,
означення (ГР1) |
|
|
|
Суміжні кути (ГР2) |
|
|
|
Суміжні кути (ГР3) |
|
|
|
Вертикальні кути.
Кут між двома прямими, що перетинаються(ГР1) |
|
|
|
Вертикальні кути.
Кут між двома прямими, що перетинаються.
Самостійна робота № 2(ГР2) |
|
|
|
Систематизація
знань. (ГР3) |
|
|
|
Тематична (діагностична) робота № 1(ГР1-3) |
|
|
|
Перпендикулярні
прямі. Перпендикуляр. Відстань
від точки до прямої(ГР1) |
|
|
|
Перпендикулярні
прямі. Перпендикуляр. Відстань
від точки до прямої(ГР2) |
|
|
|
Паралельні прямі(ГР3) |
|
|
|
Паралельні прямі. Самостійна робота № 3(ГР2) |
|
|
|
Кути, утворені при
перетині двох паралельних прямих січною. Ознаки паралельності прямих(ГР1) |
|
|
|
Кути, утворені при
перетині двох паралельних прямих січною. Ознаки паралельності прямих(ГР3) |
|
|
|
Властивість
паралельних прямих. Властивості кутів, утворених при перетині паралельних
прямих січною(ГР1) |
|
|
|
Властивість
паралельних прямих. Властивості кутів, утворених при перетині паралельних
прямих січною (ГР2) |
|
|
|
Властивість
паралельних прямих. Самостійна робота № 4(ГР1) |
|
|
|
Систематизація
знань. (ГР1-3) |
|
|
|
Тематична (діагностична) робота № 2 (ГР1-3) |
|
Тема 3. ТРИКУТНИКИ. ОЗНАКИ РІВНОСТІ ТРИКУТНИКІВ (24 год) |
|||
Наводить приклади:
геометричних фігур, указаних у змісті; рівних фігур; Пояснює, що таке рівні фігури; Співвідносить реальні об’єкти навколишнього середовища з моделями трикутників
різних видів; Формулює:
Класифікує трикутники за сторонами і за кутами; Зображує та
знаходить на малюнках: рівносторонні, рівнобедрені,
прямокутні трикутники та їхні елементи; зовнішній кут трикутника; рівні
трикутники; Обґрунтовує: належність трикутника до певного виду; рівність трикутників; розуміє доведення
ознак рівності трикутників; властивостей та ознак рівнобедреного трикутника;
властивості суми кутів трикутника; властивості зовнішнього кута трикутника;
ознак рівності та властивостей прямокутних трикутників; нерівності трикутника, теореми про
співвідношення між сторонами і кутами трикутника; Застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач практичного
змісту. |
|||
|
|
Трикутник і його
елементи . Види трикутників. (ГР2) |
|
|
|
Рівність
геометричних фігур(ГР1) |
|
|
|
Перша та друга
ознаки рівності трикутників(ГР2) |
|
|
|
Перша та друга
ознаки рівності трикутників. Самостійна робота № 5(ГР3) |
|
|
|
Рівнобедрений
трикутник(ГР2) |
|
|
|
Рівнобедрений
трикутник(ГР1) |
|
|
|
Медіана, бісектриса
і висота трикутника. Властивість бісектриси рівнобедреного трикутника(ГР1) |
|
|
|
Медіана, бісектриса
і висота трикутника. Властивість бісектриси рівнобедреного трикутника(ГР2) |
|
|
|
Третя ознака
рівності трикутників(ГР1) |
|
|
|
Третя ознака
рівності трикутників. (ГР2) |
|
|
|
Розв’язування задач
і вправ. Самостійна робота № 6(ГР3) |
|
|
|
Систематизація
знань. (ГР1-3) |
|
|
|
Тематична (діагностична) робота № 3(ГР1-3) |
|
|
|
Сума кутів
трикутника(ГР1) |
|
|
|
Сума кутів трикутника(ГР2) |
|
|
|
Зовнішній кут
трикутника та його властивості(ГР3) |
|
|
|
Зовнішній кут
трикутника та його властивості. Співвідношення між сторонами і кутами
трикутника. (ГР2) |
|
|
|
Самостійна робота № 7. Прямокутні трикутники(ГР2) |
|
|
|
Прямокутні
трикутники. Властивості та ознаки рівності прямокутних трикутників(ГР2) |
|
|
|
Прямокутні
трикутники. Властивості та ознаки рівності прямокутних трикутників(ГР2) |
|
|
|
Нерівність
трикутника(ГР3) |
|
|
|
Нерівність
трикутника. Самостійна робота № 8(ГР2) |
|
|
|
Систематизація
знань. (ГР1-3) |
|
|
|
Тематична (діагностична) робота № 4(ГР1-3) |
|
Тема 4. КОЛО І КРУГ (14 год) |
|||
Наводить приклади геометричних
фігур, указаних у змісті; Співвідносить реальні об’єкти навколишнього середовища з моделями кола та круга; Формулює:
Зображує та
знаходить на малюнках: коло та його елементи;
дотичну до кола; коло, вписане в трикутник; коло, описане навколо трикутника;
центральні кути кола, дуги кола, вписані кути кола; Виконує циркулем і лінійкою задачі на побудову, указаних у змісті; Розуміє доведення властивості та ознаки дотичної до кола; яка точка є
центром кола, вписаного в трикутник, і яка точка є центром кола, описаного
навколо трикутника; доведення теореми про градусну міру вписаного кута кола;
що означає розв’язати задачу на побудову; Обґрунтовує: взаємне розміщення прямої і кола, двох кіл; Застосовує вивчені означення і властивості до розв’язування задач, зокрема
практичного змісту. |
|||
|
|
Коло. Круг(ГР2) |
|
|
|
Коло. Круг. Дотична
до кола, її властивості(ГР1) |
|
|
|
Дотична до кола, її
властивості(ГР3) |
|
|
|
Коло, вписане в
трикутник (ГР1) |
|
|
|
Коло, вписане в
трикутник. Самостійна робота № 9(ГР2) |
|
|
|
Коло, описане
навколо трикутника (ГР1) |
|
|
|
Коло, описане
навколо трикутника. Центральні та вписані кути. (ГР2) |
|
|
|
Центральні та
вписані кути. (ГР2) |
|
|
|
Центральні та
вписані кути. Взаємне розміщення двох кіл(ГР3) |
|
|
|
Взаємне розміщення
двох кіл(ГР1) |
|
|
|
Основні задачі на
побудову (ГР3) |
|
|
|
Основні задачі на
побудову. Самостійна робота № 10(ГР3) |
|
|
|
Систематизація
знань. (ГР1-3) |
|
|
|
Тематична (діагностична) робота № 5(ГР1-3) |
|
Тема 5. ПОВТОРЕННЯ І
СИСТЕМАТИЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
(6 год) |
|||
|
|
Елементарні
геометричні фігури та їх властивості. Суміжні і вертикальні кути(ГР2) |
|
|
|
Перпендикулярність
та паралельність прямих. Ознаки і властивості паралельних прямих(ГР2) |
|
|
|
Трикутник та його
елементи. Види трикутників. Ознаки рівності трикутників(ГР1) |
|
|
|
Коло і круг. (ГР3) |
|
|
|
Підсумкова робота за 7 клас(ГР1-3) |
|
|
|
Підсумковий урок(ГР1-3) |
|